«Дуже болить голова, чого тільки на приймала — не допомагає», — такі скарги працівники аптек чують, мабуть, щодня. У розмові з’ясовується, що у пацієнтки напад мігрені і вона вже проковтнула кілька різних анальгетиків у високих дозах, хоча зазвичай це не дає очікуваного ефекту. Неправильне лікування мігрені — дуже поширена проблема, що може мати неприємні наслідки
За даними статистики, жінки страждають на мігрень утричі частіше (одна з п’яти), ніж чоловіки (один із п’ятнадцяти) [1]. Існує думка, що саме через переважання жінок серед пацієнтів із мігренню дослідження цієї хвороби тривалий час майже не проводилися і тільки зараз її етіопатогенез стає більш зрозумілим. Справа в тому, що лікарі часто недооцінювали скарги пацієнток на головний біль, вважали його проявом «жіночої істеричності» або атрибутом «невротичної домогосподарки». Недарма головний біль у жінок нерідко був, а подекуди й залишається, темою жартів та анекдотів. Проте жартувати про мігрень може лише той, хто ніколи не переживав мігренозного нападу.
Мігрень — не просто сильний головний біль. Зазвичай це однобічний, пульсуючий, інтенсивний біль, що може супроводжуватися нудотою та блюванням, непереносимістю світла, іншими вегетативними симптомами. Напад мігрені може тривати від кількох годин до трьох діб. Тяжкість захворювання варіює від рідкісних нападів до щоденних, але найчастіше напади мігрені повторюються 2–8 разів на місяць [2].
Мігрень — особливий тип головного болю, що потребує специфічного лікування. Проте більшість пацієнтів намагається лікувати мігрень, як звичайний головний біль (головний біль напруження) за допомогою безрецептурних анальгетиків — парацетамолу та НПЗП. У багатьох випадках ці засоби не допомагають або лише незначно послаблюють біль, що спонукає пацієнтів застосовувати їх часто та у високих дозах. Вони вважають, що обережно слід ставитися лише до рецептурних засобів, а безрецептурні можна приймати без особливих обмежень. Однак безрецептурні анальгетики у разі їхнього надмірного застосування можуть втратити ефективність, спричинити розвиток побічних ефектів, у тому числі абузусного головного болю. Важливо також пам’ятати, що неефективне лікування нападів мігрені є чинником ризику хронізації цього захворювання [3].
Протягом тривалого часу настанови з лікування нападів мігрені рекомендували розпочинати із застосування анальгетиків і лише у випадку їхньої неефективності переходити до прийому спеціалізованих протимігренозних засобів — триптанів. Але такий ступінчастий підхід часто давав незадовільний результат. Неефективність анальгетиків не лише збільшувала кількість застосованих лікарських засобів, а й породжувала у пацієнтів розчарування, тривожність та негативні очікування від будь-якого препарату для лікування мігрені [3, 4].
З метою підвищення задоволеності пацієнтів результатами лікування та зниження ризику зловживання анальгетиками протоколи з лікування нападів мігрені переглянуто. На сьогодні за нападу мігрені рекомендовано відразу застосовувати комбінацію триптан + НПЗП або триптан + парацетамол. Якщо пацієнт надає перевагу монотерапії, можна залишити тільки один із запропонованих в комбінації компонентів. Препарати ерготаміну та опіоїди для негайного лікування нападу мігрені не рекомендовані [5].
Триптани — селективні агоністи серотонінових рецепторів із комплексним механізмом антимігренозної дії. Ризатриптан — один із найліпше вивчених представників групи триптанів. Завдяки швидкому всмоктуванню він починає діяти раніше за інші триптани і в стандартній дозі 10 мг переважає суматриптан 50 або 100 мг, золмітриптан 2,5 мг, наратриптан 2,5 мг щодо зменшення болю, усунення нудоти, здатності нормально функціонувати протягом 2 год після лікування, а також досягнення 24-годинного стійкого безбольового періоду [6]. Також відзначено добру переносимість ризатриптану та відсутність розвитку толерантності до нього після застосування протягом 1 року [7].
Різоптан® (ризатриптан, 10 мг) — лікарський засіб, що виробляють за швейцарськими стандартами якості для лікування головного болю під час нападу мігрені. Різоптан® також позбавляє таких проявів мігрені, як нудота, блювання, звуко- та світлобоязнь. Додатково підвищити ефективність знеболення, зокрема у пацієнтів, які не відповідали на попередні варіанти терапії, дозволяє застосування Різоптану® в комплексі з лорноксикамом — НПЗП, що має високий анальгезуючий рейтинг. Форма лорноксикаму зі швидким вивільненням (Ксефокам® Рапід) забезпечує швидкість настання ефекту, яку можна порівняти з такою в/м ін’єкції лорноксикаму [8].
Фармацевт Практик 11_2020
UA-RIZO-PUB-112020-064
до списку статей Знайти лікаря